Вікторе Федоровичу! Треба підписувати!

Ті, хто задумав використати розпорядження Кабміну про відтермінування підписання Угоди щодо асоціації з ЄС як дрібний політиканський маневр шлеперів від політики — прорахувалися.

Євромайдан постав не через те сміховинне розпорядження уряду і навіть не через вселенську ганьбу, на яку він наразив свою країну. Цей Майдан прямий спадкоємець Майдану четвертого року. Вся практика перебування «регіоналів» при владі свідчить про те, що той Майдан був правим — корупція, некомпетентність та безвідповідальність є генетичними, непереборними ознаками цього угруповання.

Протест має усі підстави ширитися. Єдиним шансом для влади зберегти маленький плацдарм легітимності у цих умовах є успішне завершення Вільнюського процесу. Його згортання дасть сигнал суспільству до повної відмови у довірі владі і, вже навіть не до нейтрального, а — суцільно ворожого до неї ставлення — як до окупантів.

Натомість підписання Угоди, яке нині залежить винятково від президента, дасть старт новим політичним процесам. У них знайдеться, можливо, місце і для частини політиків з Партії регіонів.

Зрив Вільнюського процесу стане консолідуючим чинником для нормальних людей — продуктивних верств суспільства.

Створення Об’єднаного штабу опору та заклик до Загальнонаціонального страйку є природним та невідкладним кроком опозиції — позапарламентської передовсім. Вимогами страйкарів мають стати:

  • відставка некомпетентного уряду М. Азарова;
  • підписання Угоди про асоціацію з ЄС;
  • ухвалення нового виборчого законодавства;
  • призначення дочасних виборів парламенту та президента;
  • на час до них — формування службового — технічного уряду та місцевих адміністрацій, без нормотворчих повноважень;

Наступним стратегічним кроками, що їх мають зробити нові політики мусять бути: широкомасштабний інноваційний конституційний процес; заходи щодо лібералізації економіки та соціальної сфери; нова освітньо-гуманітарна політика. Якщо угоду не буде підписано на саміті у Вільнюсі, то у нинішніх провідних діячів з табору влади не буде шансу на подальше політичне життя, бо російська «криша» їх також геть не вважає за рівноправних та шанованих партнерів — так собі — попихачі на відсотку від окупаційної утилізації України.

icon_shigri_ostrobramskaya_ikonaУ Вільнюсі перебуває одна з визначних християнських святинь — Гостробрамська ікона Божої Матері. Її каплицю розташовано над Гострою брамою — середньовічних міських воротах. Ікону однаково вшановують католики і православні. Нині брама, немов міст єднає два протилежні боки старовинної вулиці.

Нехай це і виглядає пафосно, але Вільнюс мав стати символом єднання Заходу та Сходу Європи, а Божа Мати Гостробрамська — небесним патроном цього процесу. Невже не складеться?

Comments are closed.