Руки геть від гривні!

2132990_6ddee3b9Протягом лише кількох днів надійшли новини: про те, що МВФ не рекомендує Україні знижувати з наступного року ставки окремих видів податків, як це передбачено Податковим кодексом; що Україна займає 112-е місце в світі за ступенем комфортності ведення бізнесу; що «Нафтогаз» затримує платежі та винен вже майже 900 млн. дол. російському «Газпрому», і Росія вимагає розраховуватися за постачання газу на умовах попередньої оплати; що в Україну прибула моніторингова місія Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою недопущення загрози епідемії поліоміеліта серед дітей, яка виникла внаслідок недостатнього опікування державою вакцинації…

Ці, направду міцно пов’язані між собою, факти свідчать про те, що соціально-економічна ситуація в країні неухильно погіршується. І у політиків все менше інституціональних можливостей зупинити цей процес.

Здавалося б, колапс системи державного управління давно вже мав настати. Чому ж цього досі не сталося?

Одним з головних механізмів, що зберігає цілісність України є її платіжна система. Доки гривня лишається повноцінним платіжним інструментом, держава зберігає свою суб’єктність. Навіть основний фактор гальмування соціального вибуху — тіньова економіка — може функціонувати лише за наявності хоча я б відносно надійної грошової одиниці. В наслідок спроб Національного банку в адміністративний спосіб обмежити обіг готівки та розширити практику безготівкових платежів, гривня поволі витискає долар та євро навіть з тіньового обігу.

Можна сміливо стверджувати, що зміцнення довіри до національної валюти могло б стати предметом консенсусу між владою та опозицією, поруч з ідеєю європейської інтеграції України. У більш глобальному сенсі, забезпечення стабільності платіжної систем країни має стати одним з головних пунктів нового суспільного договору, потреба в якому стає все більш очевидною.

Сьогодні неформальний паритет між владою і суспільством тримається на так званому «корупційному консенсусі». Це коли держава створює з хабарів фактично паралельну систему оподаткування, а платоспроможні члени суспільства, погоджуючись з багаторазовим подорожчанням послуг влади, отримують натомість швидкодіючий механізм реалізації власних, нерідко… антисуспільних інтересів.

Корупційний консенсус — річ нетривка, але він швидко знищує інфраструктуру та залишки інституціональних можливостей держави. Йому на зміну мусить прийти новий суспільний договір, одним з наріжних каменів якого стане надійна платіжна система — недоторканий для політичних маніпуляцій інститут держави.

Російськомовний варіант статті

Comments are closed.