Пункт 20

imagesCAP1BU0PПід час Зимового повстання в Україні дуже ефективними виявилися суспільні інституту — новітні, наприклад, інтенрнет-спільноти та традиційні — перед усім Церква.

Від самого початку заворушень священнослужителі самоорганізувалися задля душпастирської допомоги повстанцям. Міжконфесійні розбіжності у бойових умовах навіть смішно було б згадувати. Молитвою і фізичною підтримкою священники і ченці і черниці допомагали у польових госпіталях на кухнях і навіть у загонах самооборони.

Днями на бульварі Т. Шевченка у Києві довелося побачити дивний, на перший погляд патруль — громадський порядок патрулювали двоє бійців самооборони студентського віку на чолі з молодим чоловіком у рясі. Гадаю батькові Тарасові це б сподобалося.

Зимове повстання продемонструвало, які саме церкви в Україні справді є зі своїм народом — Київський Патріархат, УГКЦ та римо-католики. Дуже допомагали протестанти, мусульмани, іудеї.

Михайлівський набат

Михайлівський Золотоверхий монастир справді став домом Божим для повстанців. Спочатку 30 листопада його мури захистили від оскаженілих карателів молодих людей, які тікали під час першої спроби зачистки Майдану 30 листопада. Пізніше з благословення патріарха Філарета у монастирі розмістилися медичні пункти та дві операційні. Тут таки знаходився і пункт допомоги повстанцям, де їх годували, одягали та організовано розселяли по домівках киян.

Мало хто знає, що керівництво «Беркуту» зверталося до намісника монастиря владики Агапіта з проханням розмістити у ньому свій підрозділ. Отримали тверду відмову. Так само, як і від патріарха.

У 20 пункті плану знищення Майдану під назвою «Хвиля» передбачалося проведення «роз’яснювально-профілактичної бесіди» з керівництвом Київського Патріархату з метою домогтися «не здійснення колокольного дзвону» (так у тексті злочинного документу) та звільнення від наметів і барикад Михайлівської площі.

У відповідь Київський патріархат припинив молитовно згадувати попередню владу за богослужіннями.

Неправда Москви

Тим часом намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павєл (УПЦ МП) під час богослужіння з нагоди Дня Соборності 22 січня підтримав В. Януковича, назвавши його діяльність «несенням хреста на Голгофу».

Протягом усього часу повстання УПЦ МП зберігало лояльність до злочинної влади аж до втечі В. Януковича. Багато хто з кліриків і мирян були глибоко обурені такою поведінкою свого священноначалія. Сьогодні та обставина являє собою предмет гострих дискусій у цій конфесії.

Московський патріарх Кіріл не засудив розв’язання В. Путіним другої Кримської війни проти України. Його відповідь на пряме звернення місцеблюстителя Київської кафедри митрополита Онуфрія була обтічною і не містила заклику до російської влади припинити інтервенцію.

Неправедна позиція Московської церкви щодо України, а відтак до пастви УПЦ МП, та прагнення і далі повчати українців як їм «канонічно жити» дедалі глибше розділяють наше суспільство з цією конфесією, перетворюючи її на по-справжньому іноземну.

Comments are closed.