Про несподіваний візит діячів УПЦ МП до Константинополя

Про екстрений візит митрополитів Московського Патріархату з України під орудою народного депутата Вадима Новинського до Богоспасенного граду Константинополя задля зустрічі зі Вселенським Патріархом Вартилемеєм.

У травні року 2016 Священний Синод Московського Патріархату своїм одноголосним рішенням затвердив склад делегації МП для участі у Всеправославному Соборі на Криті, що його скликав Всесвятіший Патріарх Вартилимей.

До делегації увійшли 25 архієреїв, 5 з яких належать до “УПЦ МП”. А саме: Блаженнійший Митрополит Онопрій Київський, а також Митрополити – Агатангел Одеський, Сергій Тернопільський, Митрофан Луганський, Антоній Бориспільський.
Делегація РПЦ на Собор в решті-решт не поїхала, бо Москва усіляко прагнула його зірвати аби не визнати за Вселенським Патріархом права скликання Всесвітнього Собору Православних Церков та головування на його засіданнях. Відповідно, Україна виявилася знову відокремленою від Світового Православ’я московським бар’єром. Московська Церква досі не визнала рішень Критського Собору, на відміну від Київського Патріархату.

І оце тепер раптом до Вселенського Патріарха їдуть московські митрополити з України, двоє з я яких – Одеський і Бориспільський – були у складі делегації для участі у Критському Соборі.

Що вони відповіли Всесвятішому Владиці Вартилимею на питання чому не прибули два роки тому на Крит, для участі у скликаному ним Соборі?
Цей нинішній візит ніяк не міг відбутися без дозволу Патріарха Московського. Неможливо бо звертатися до Предстоятеля іншої Церкви, якщо таке звернення не благословив Предстоятель Церкви, в лоні якої перебуває той, хто звертається.
Для Вселенського Патріархату та інших помісних і автономних Православних Церков з точки зору канонічного права не існує ніякої “Автономної, самоврядовної Української Православної Церкви Московського Патріархату”*. Є лише сукупність єпархій Московського Патріархату на території держави Україна.

Таким чином візит отих 4 митрополитів до Царгорода з метою запобігти визнанню помісного статусу Українського Православ’я з усіх позицій виглядає як відчайдушна і непристойна спроба Москви зберегти свій інструмент генерування конфронтації в Україні і водночас прибутків з неї.
Дасть Бог, ворогу це не вдасться.

—————————————————————————–
* Ось вичерпний перелік Автономних Православних Церков, статус яких визнається всіма Православними Престолами, включно з РПЦ МП: Синайська, Фінляндська, Естонська, Японська.
Ще – Китайська, однак РПЦ щодо неї сперечається.

Залишити відповідь