Політичний полковник

Слідом за Арсенієм Яценюком перед найдорожчим політичним брендом України «Юлія Тимошенко» капітулював Анатолій Гриценко. Акт про безумовну капітуляцію, що його названо «Засади входження політичної партії Громадянська позиція до складу об’єднаної опозиції «Батьківщина», він підписав 15 червня. Цей короткий документ з довгою назвою не становить інтересу для аналізу, позаяк не містить жодних ідеологічних  засад діяльності Об’єднаної опозиції, окрім абстрактних згадок про європейські цінності та декларації про намір співпрацювати з гранітоїдами на кшталт громадської ініціативи «Чесно». Також ОО не забула примазатися до громадських утворень «САМ» та Опора. При цьому не згадали про Комітет Першого грудня. Мабуть, через Івана Васюника.

Направду ОО становить сьогодні єдину електоральну альтернативу Партії регіонів. Водночас  вона є її ментальним віддзеркаленням. Найбільшою брехнею, яку ОО транслює суспільству, є міф про її спроможність перемогти на виборах і утворити більшість у парламенті. У найкращому разі опозиція, включно з депутатами від УДАРу, матиме до 125-ти мандатів. Список ОО, всупереч п.5, згаданого «Акту про капітуляцію» являтиме собою перелік з нині діючих депутатів БЮТ, ФЗ, ГП, а також бізнесменів-спонсорів та політичних інфантів, які отримали свої мандати у спадок від батьків і, можливо, Мами.

От би опозиції спробувати сьогодні переграти владу у змістовній площині. Виступати з випереджаючими суспільними ініціативами, використовуючи їх як важелі інформаційного та інтелектуального тиску на владу. Так – ні. Намагаються подати, як велике щастя для громадян, що вони бачте об’єдналися!  Бодай би самі порахували скільки разів вони об’єднувалися, роз’єднувалися, а потім знову об’єднувалися!  Об’єднують ідеї, а не пошуканство мандатів.  Така ОО просто ідеальний спаринг партнер для ПР. Цю ОО влада б мала плекати та пестити, що вона, схоже, і робитиме.

Comments are closed.