Інтерв’ю Газеті по-українськи 27 квітня.

“Олександр Янукович — той центр сили, до якого всі тягнуться

Політолог Костянтин Матвієнко: “Столичний голова — це міський президент, керівник уряду та спікер парламенту в одній особі. Посада будь-якого міністра менш приваблива”

Політолог 47-річний Костянтин Матвієнко запрошує у кнайпу “Купідон”. Це — підвальний пивбар у центрі Києва, де часто збираються громадські активісти, митці. На одній зі стін висять вирізки про жіночий рух “Фемен”.

 

Фото: Сергій Старостенко

Матвієнко сидить в окремій залі. На комп’ютері набирає текст своєї книжки — п’ятої. Із 2008 року він видав цикл романів “Крізь брами українських часів” — про студента, який потрапив у минуле. У них багато описів старого Києва. Костянтин разом із партнером Сергієм Дацюком розробив стратегію розвитку столиці. Тема нашої розмови — наступні вибори київського міського голови.

— Призначення чергових та позачергових місцевих виборів у компетенції Верховної Ради, — говорить Матвієнко. — Перший сценарій — їх проведуть наприкінці липня цього року. Це вигідно для нинішнього голови міськдержадміністрації Олександра Попова (ставленик президента Януковича, який фактично керує містом замість усунутого від роботи Леоніда Черновецького. — “ГПУ”). До середини літа Партія регіонів ще може з останніх сил утримувати комунальні тарифи, вкладати бюджетні гроші у “стимуляцію симпатій” виборців до неї.

Другий сценарій — вибори мера пройдуть водночас з парламентськими. Це гірше для іншого кандидата — Віталія Кличка. Йому одночасно доведеться балотуватися у міські голови й очолювати партійний список до Верховної Ради. Усі питатимуть: “Яке ви маєте право на два мандати?”.

Третій варіант — вибори відбудуться 2013-го, коли завершується п’ятирічний термін повноважень нинішнього міського голови Леоніда Черновецького. Особисто я схиляюся до останньої версії. Ця влада не дуже популярна в Києві — куди їй поспішати, якщо “регіонали” й так контролюють місто?

Хто виборець Олександра Попова?

— Це — бідні люди, яких у Києві величезна кількість. Завдяки їм двічі перемагав Черновецький.

Чи є в опозиції кандидат, спроможний випередити Попова?

— Віталій Кличко. Він виглядає як нове обличчя, хоча вже втретє балотуватиметься на посаду міського голови. За нього голосуватиме молодь, яка сидить в інтернеті, й середній клас. Але Кличко не зможе здолати адміністративний ресурс виконавчої влади. Можливо, буде змушений домовлятися з нею.

Його проблема також у тому, що не бачить, хто поруч. У січні депутат міськради з його фракції Іван Плачков очолив наглядову раду “Київенерго”, яку контролює Рінат Ахметов. Інший депутат Людмила Закревська була головою земельної комісії, коли дерибанили Пущу-Водицю.

У сусідньому залі — ремонт. Грюкіт дриля заглушує розмову.

— Даруйте, не передбачав. Такого ніколи не було, — каже Матвієнко та хвилину перечікує.

Які сильні сторони Віталія Кличка?

— Він — успішний спортсмен, світська особа міжнародного масштабу, володіє кількома мовами. Кличко — єдиний український політик, який може пояснити, звідки у нього мільйони доларів, що дає йому самостійність. А до грошей притягуються інші гроші. Кличка охоче фінансуватиме великий бізнес, який завжди “розкладає яйця в різні кошики”.

Скільки може коштувати переможна виборча кампанія мера?

— Не менш як 30 мільйонів доларів. Сюди входять реклама, платні ефіри, спостерігачі, працівники комісій, агітатори. Для Попова ця сума буде в рази більшою, бо йому треба долати нелюбов киян до “регіоналів”.

Як у випадку перемоги діятимуть Попов та Кличко?

— У Стамбулі щороку проходять до 30 подій світового значення — кінофестивалі, модні покази, технічні виставки. У Києві незабаром буде лише всесвітній конгрес бджолярів. Місто непривабливе для інвестицій, інфраструктура повільно вмирає. Пожежа на метро Осокорки, постійні прориви каналізації, незліченні кіоски, які районна влада зносить, а міська ставить. Усе це — дзвіночки, що місто вмирає. За Попова ця стагнація продовжиться. Його команді не вистачає розуму, кваліфікації, культури. Вона не готова до співпраці з експертами — вітчизняними та закордонними. Документи, які вони приймають, викликають шквал фахової критики.

Віталій Кличко як громадянин світу намагатиметься притягувати інвестиції, нові виробництва?

— На жаль, обидва кандидати бачать Київ як об’єкт управління. А столицю треба розглядати ширше, планувати з урахуванням міст-супутників — Броварів, Обухова, Борисполя. Влада навіть не спромоглася провести заміри того, скільки людей щодня приїжджають до Києва. Можемо це тільки по споживанню хліба прикинути. Реально тут мільйон домогосподарств.

Чого чекати від інших кандидатів на посаду мера?

— Віктора Пилипишина не пустять, бо проти нього вже порушували кримінальну справу. Епатажно засвітиться Олег Ляшко. Не скидаю з рахунків Олександру Кужель і Миколу Катеринчука, які відтягнуть від Кличка як мінімум по відсотку голосів. А далі — “городские сумасшедшие”.

Чим приваблива посада міського голови Києва, що за неї така війна?

— Зараз нічим, бо в міського голови забрали повноваження й віддали їх главі держадміністрації. Якщо посади знову поєднати, то це — цар і бог, яким був Олександр Омельченко або Черновецький за президентства Ющенка. Столичний голова — це міський президент, керівник уряду та спікер парламенту в одній особі. Посада будь-якого міністра менш приваблива. Але навряд чи посади поєднають знову, особливо у випадку перемоги Кличка. Тому для нього це — самореалізація після блискучої спортивної кар’єри. Для Попова — спосіб лишитися у політиці. Хоча Партія регіонів і йому не віддасть повноважень мера. Призначать голову адміністрації — Євгена Червоненка або Анатолія Голубченка. Не відмовився б і Нестор Шуфрич, який пробував себе у парламенті Криму, а зараз не має де реалізуватися як адміністратор. У Партії регіонів ще багато людей з великими амбіціями й без посад.

Що лишилося у власності Києва?

— Земля, частково освітня інфраструктура, метро, залишки транспорту. Парки ще “гуляють”. Вони самі не знають, хто чим володіє, бо все — на офшорних компаніях.

У перспективі максимум власності матиме сім’я президента. Його старший син Олександр чудово розуміє, що Київ — найбільший в Україні генератор готівки. Коли ви платите 2,5 гривні в маршрутці, вони йдуть від водія по вертикалі вгору. Те саме метро, реклама, ресторани, фаст-фуди, проституція, наркотики — це живі гроші. Вони шукатимуть захисту в людей із середовища сина президента, що контролює силові та фінансові держструктури. Олександр Янукович — той центр сили, до якого всі тягнуться.

Як киянам захистити свої двори, сквери, історичні зони?

— Тільки силовим способом. Але варто пам’ятати: штат приватних охоронних фірм уже перевищує особовий склад прокуратури, міліції, СБУ й армії.

Чому жителі столиці досі масово не виходять на протести?

— Наведу приклад із сейсмології. Коли є небезпека землетрусу, краще зробити серію невеликих вибухів. Був протест підприємців, чорнобильців, афганців. Минулого тижня — таксистів. Чому ці протести не об’єднати? Бо немає лідера, якому довіряють. З іншого боку — “малими вибухами” зняли загрозу потужного землетрусу, і знову все тихо.

Як вибори мера Києва можуть вплинути на парламентські?

— Якщо Кличко програє, частина виборців розчарується в ньому. Кілька відсотків його голосів ляжуть у “колгосп” БЮТ — “Фронт Змін”. Частина перейде Гриценку та Королевській.

 

Став депутатом у 25 років

Костянтин Матвієнко народився у Києві. Закінчив гімназію №191 ім. Павла Тичини, політехнічний інститут.

Півтора року працював технологом зварювального виробництва.

1990 і 1994 років обирався депутатом Київради у мажоритарних округах.

— Я став депутатом у 25 років, а припинив ним бути у 33. Нормальної молодості не мав. Я відчував некомфортно себе в цьому середовищі, — каже.

Розлучений.

Анастасія РЯБОКОНЬ, Ірина РИБАКОВА

Comments are closed.