Борги натурою і ґешефти

ipress.uaУкраїнська економіка у стагнації. Наче автівка, у якої закінчилось пальне, вона стрімко втрачає швидкість і от-от стане. Економічна діяльність українських та іноземних інвесторів, наштовхуючись на некомпетентність та корумпованість тих, від кого залежить можливість ведення бізнесу в державі, змінює вектор на сто вісімдесят градусів – до Європи, Росії, Туреччини, далі по “усіх усюдах Світу” але не в Україну. Згадаємо хоча б недавню  ганьбу навколо з електронних реєстрів Міністерства юстиції!

Але не тільки корупція та жлобство чиновників спричиняє невигідність бізнесу. Не кращим чином на загальний діловий клімат в Україні впливає і дорожнеча енергоносіїв та енергетична неефективність усього народного господарства, починаючи зі сфери ЖКГ і аж до великих промислових гігантів. Втім, за великим рахунком це також є наслідком меркантильності та нехлюйства високопоставленого чиновництва.

Недавно стало відомо, що державна кампанія “Нафтогаз України” була змушена повернути приватному постачальникові близько 5 млрд. кубів газу, безоплатно спожитого у 2007 – 2009 роках. Розпорядженням Кабінету Міністрів за N336-р від 22-02-2008, за підписом Юлії Тимошенко тоді було погоджено придбання газу для “Нафтогазу” у кампанії “Украз-Енерго” за нижчою ніж на ринку у той час ціною. Розраховуватись за паливо планувалось не “живими грошима”, а шляхом взаємозаліку, із очікуваних дивіденди держави, що мали виникнути в результаті роботи в Україні цієї приватної кампанії. Пізніше, тих дивідендів вирішили.. просто не платити. Проте очевидно, що від подібного рішення “з великої дороги” зафіксований юридично борг державної кампанії ніде не зник.

Тепер “Укргаз-Енерго”, не змігши повернути цей давній борг у грошовому еквіваленті, намагається отримати його натурою – тобто газом. Але ж ціна кубометра газу значно змінилась з моменту виникнення боргу, і не в останню чергу, в результаті сумнозвісних ринкових “газових угод” Ю. Тимошенко з В. Путіним. Ця зміна – збільшення приблизно у п’ять разів – з 400 млн. до 2 млрд. американських грошей. Чудовий ґешефт!

От тільки цей ґешефт безпосередньо впливає собівартість всіх товарів і послуг в Україні, бо таку заборгованість “Нафтогазу” раніше, чи пізніше “зашиють” у формулу вартості палива для кінцевого споживача, хоч промислового та комунального підприємства. А, тим часом, МВФ наполягає на збільшенні вартості газу для населення, без чого не погоджується надавати Україні необхідні кредити. Але ж і влада того робити не хоче, бо “населення неплатоспроможне” чи то з інших причин. Замість того, вона приймає закон, яким сама дозволяє собі розраховуватися векселями за власну заборгованість перед постачальниками . Також не найгірший  ґешефт. Виглядає це так:

“Стаття 22. Надати право Кабінету Міністрів України реструктурувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними ним видатками державного бюджету, що виникла станом на 1 січня 2013 року, та заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка утворилася у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, у встановлених ним обсягах шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до п’яти років з дохідністю 5 відсотків. Право видачі таких векселів надати органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.”

В цей час український, чи “імпортний” підприємець дивиться на це все і тихо пакує валізи аби перевести себе та свої активи до країв з менш суворим бізнескліматом.

Comments are closed.